НАГРУДНИК – ЕЛЕМЕНТ ТРАДИЦІЙНОГО ЖІНОЧОГО СТРОЮ БЕРШАДСЬКОГО, ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНІВ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Внесено до Обласного переліку у 2019 році

Облікова картка підготовлена

Громадською організацією «Етнмайстерня Коло»

Ареал сучасного побутування:

села Бондурівка, Каташин, Рогізка Чечельницького району; Бирлівка, Війтівка, П’ятківка Бершадського району Вінницької області

На фото: Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «П’ятківчанка» П’ятківського СБК Бершадського району Вінницької області у традиційних строях з нагрудниками.

Нагрудник – обов’язковий нагрудний елемент традиційного жіночого строю сіл Бондурівка, Каташин, Рогізка Чечельницького району та Бирлівка, Війтівка, П’ятківка Бершадського району Вінницької області.

Нагрудники носять дівчатка, дівчата, заміжні жінки, незалежно від віку, соціального та матеріального становища.  Нагрудник шиється з суцільного прямокутного шматка тканини  (вовна, бавовна) з кількома защипами: поздовжніми зверху та поперечними внизу. Зверху нагрудник фіксується двома зав’язками навколо шиї, на поясі використовуються 2 варіанти: суцільний пояс досить вільного розташування, пришитий до основи нагрудника з двох боків (Бондурівка, Каташин, Рогізка) та зав’язаний пояс ззаду на зразок фартуха (П¢ятківка, Війтівка, Бирлівка, Рогізка).

Нагрудник не виконує функції фартуха, не є елеменьом одягу «для роботи» і, як правило, його носять без фартуха. Нагрудник одягають як до спідниці, так і до обгортки. Кольорова гама: темно-зелений, темно-синій, темно-фіолетовий, коричневий, чорний, червоний. Часто − в дрібну квіточку, білу полоску чи в дрібний горошок, клітинку. В деяких селах носять яскраві нагрудники: червоні, зелені, гірчичні, оздоблені мереживом, багатьма защіпами, рідко − тонкими смужками оксамиту.

Нагрудник є обов¢язковим елементом традиційного строю названих сіл як для буденних днів, так і для святкових, а також для весільного вбрання.  Назва «фартух» зафіксована в селах Бирлівка, Війтівка та П’ятківка Бершадського району.

На сьогодні на багаточисельних виступах у своїх громадах, у Вінницькій області, в Україні та за кордоном елемент популяризують учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Чарівниця» Каташинського СБК, народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Рогізяночка» Рогізківського СБК Чечельницького району; учасниці народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «П’ятківчанка» П’ятківського СБК, народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня» Бирлівського СБК Бершадського району, ГО «Етномайстреня Коло» (м.Вінниця).

Громадською організацією «Етномайстерня Коло» зібрано, досліджено та проаналізовано інформацію про даний елемент, створено репліки, написано дослідницьку статтю та майстер-клас з відтворення нагрудника.

Інформація за посиланням: http://etnomaysternyakolo.blogspot.com/2017/10/blog-post.html

ТРАДИЦІЯ ВИПІКАННЯ ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ СЕЛА БОНДУРІВКА ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Внесено до Обласного переліку у 2019 році

 

Облікова картка підготовлена

Громадською організацією «Етномайстерня Коло»

 

Ареал побутування елемента:

село Бондурівка Чечельницького району Вінницької області

 

 

Фото: Михайло Діденко

Коровай (короваль) села Бондурівка Чечельницького району – обрядовий весільний хліб, обов’язковий атрибут головних весільних обрядів. 
На випікання коровалю приходять заміжні жінки (у щасливому першому шлюбі (“в первині”), що мають дитину, дітей (“дітні”). Кожна з них приносить до короваю щось з продуктів. Тричі просять в старости (або старшого чоловіка) благословення. Починають розчиняти тісто: в миску наливають тепле молоко, додають цукор, борошно, дріжджі, розмішують опару і сталять її на деякий час «сходити». Як дріжджі підійдуть – опару вливають у борошно, додають жовтки, цукор, сіль, масло (олію), молоко і вимішують. Вимішане тісто ставлять у тепле місце сходити. Коли підійшло – вимішують знову, і так двічі чи тричі. Після третього вимісу жінки починають «виробляти» коровай. 
Традиційно виробляють на великій круглій металевій кришці, яку присипають борошном. Більшу частину тіста скачують в довгу товсту «ковбаску» і викладають колом на кришку. В середину вкладають менше за діаметром кільце з тіста. Далі скачують багато маленьких «ковбасок», половину яких надрізають вздовж на зразок ялинки, утворюючи зубчики з одного боку. Ці елементи викладають поперек основи короваю, чергуючи їх за формою. «Вироблений» коровай квітчають листочками, зірками, безкінечниками, голубами, ружами. 
Розрізняють два види короваїв – з отвором посередині та без. У коровай з отвором при випіканні вставляють склянку, змащену маслом. Якщо коровай виробляють для молодих − центр заповнюється ружею.
Коровай має гарно піднятися. В цей час розпалюють піч − вона повинна добре розжаритись, дрова прогоріти. Жар з печі вигортають і «садять» коровай. В цей час ніхто не говорить, не ходить. Всі присутні мають підняти вгору руки, щоб коровай гарно піднявся в печі. Випікається годину і більше.
Коровай без отвору несуть на хустці перед молодими, що йдуть до шлюбу (до розпису, до вінчання). Його ставлять по центру стола перед молодятами. Після обряду «Покривання» коровай розрізають і роздають під час обряду «Дари». 
У короваї з отвором, зазвичай, продягають хустку або рушник, з ними дружби йдуть до розпису. Такими ж короваями обдаровують усіх похресників молодих, дітей найближчих родичів, при цьому, їх «відтанцьовують»: грають музики і всі танцюють з короваями. По завершенню танцю, музики грають марш і короваї урочисто «випровожають».

Відійшов у вічність Юрій Петрович Богуцький – український політик, Академік Національної академії мистецтв України, Заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ та радник Президента України

Управління культури і мистецтв висловлює щирі співчуття з приводу непоправної втрати.  Відійшов у вічність Юрій Петрович Богуцький – український політик, Академік Національної академії мистецтв України, Заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ та радник Президента України.

У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу близьких і рідних Юрія Петровича. Світлий добрий спомин про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав.

Відбулось засідання колегії управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації

23 квітня в Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва  відбулось розширене засідання колегії управління культури і мистецтв ОДА

ЗАПУСК ПРОЕКТУ “МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ”

10 квітня відбулось засідання Уряду, на якому було презентовано запуск конкурсу проекту “Малі міста – великі враження”, ідею якого минулого року розробила ГО “Інститут культурної політики”.

ХІ всеукраїнське свято сатири і гумору імені Степана Руданського

12-13 січня 2019 року в Калинівському районі відбулось ХІ Всеукраїнське свято сатири і гумору імені Степана Руданського, присвячене 185 річниці від дня народження поета-сатирика.

Традиційна жіноча вишита сорочка «з квіткою» с.Клембівка Ямпільського району Вінницької області

 

Облікова картка підготовлена Громадською організацією «Етномайстерня Коло»

 

Ареал поширення елемента: с.Клембівка Ямпільського району Вінницької області.

 

 

«Тиманівська каша – засипана капуста»

Облікова картка підготовлена відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Тульчинської міської ради

Ареал сучасного побутування елемента: с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області

 

Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки

Внесено до Національного переліку у 2018 році

Облікова картка підготовлена Вінницьким обласним центром народної творчості

Ареал поширення елемента: села Бубнівка та Новоселівка Гайсинського району Вінницької області

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 Internftional Licence, якщо не зазначене інше .