"Увага! На даний час сайт модернізується! Просимо вибачити за незручності!"

Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки – багатство традицій і засіб розвитку сучасних територій

 

Історія бубнівської кераміки починається з села Новоселівка (первісна назва – Гончарівка), розташованого на березі річки Соб (Сіб). У XVI ст. тут оселились кілька сімей гончарів, які започаткували цей промисел. Розвиток гончарства, пошук нових гончарних глин призвів до заснування на протилежному березі річки с.Бубнівка, про яке вже у XVII ст. згадують, як про гончарний осередок.

Основоположником бубнівського розписного гончарства став потомствений майстер Андрій Гончар (1823 – 1926), який досконало засвоїв секрети поливи, опанував і утвердив техніку кольорових підполив¢яних розписів. У Андрія Гончаря вчився Агафон Герасименко – батько знаменитих братів-гончарів Якова (1891 – 1970) та Якима (1888 – 1970). Протягом двох років брати Герасименки працювали в експериментальній майстерні при Лаврській школі у Києві. Їхні роботи експонувалися в Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, Москві, Ленінграді. Нагороджені золотими медалями та званням заслужених майстрів народної творчості. У 1988 році в Новоселівці у хаті, де жив Яким Герасименко, відкрито музей-садибу братів Герасименків.

Продовжувачкою традицій братів Якова та Якима стала їхня племінниця Фросина Міщенко (нар.1926) – заслужений майстер народної творчості України. Свої уміння майстриня передала жителькам с.Бубнівка: Тетяні Шпак (нар.1947), Валентині Живко (нар.1950), Тетяні Дмитренко (нар.1957).

На сьогодні носіями традиції також є майстри-керамісти Вінниччини, які освоїли традиційний орнаментальний бубнівський розпис від місцевих носіїв: Сергій Погонець (нар.1970), Світлана Погонець (нар.1973), Володимир Слубський (нар.1955), Людмила Філінська (нар.1946), Василь Рижий (нар.1964), Наталія Лавренюк (нар.1975), Вікторія Ніколаєва (нар.1978), Михайло Діденко (нар.1992), Ольга Цибуля (нар.1996).

Джерело: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/10

Вашій увазі стаття з питання нематеріальної культурної спадщини  з газети “Трибуна праці” Гайсинського району.

Король, Майя. Нематеріальна культурна спадщина – багатство традицій і засіб розвитку сучасних територій [Текст] : [автор статті – відповідальна особа з питань забезпечення охорони нематеріальної культурної спадщини в Гайсинському районі, завідувач відділом книгосховища ЦРБ] / Майя Король // Трибуна праці. – 2020. – 12 серпня. – С. 3.

Коментування закрито.

Comments are closed.

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 Internftional Licence, якщо не зазначене інше .