Два сусідніх села на Вінниччині – Бубнівка й Новоселівка Гайсинського району – відомі далеко за межами України як осередки гончарства. Їхню давню спеціалізацію засвідчує й колишня назва Новоселівки – Гончарівка. Села розташовані на протилежних берегах річки Соб, лівої притоки Південного Бугу.

Гончарний промисел існував тут з ХVІІ століття. За наказом графа Станіслава Потоцького, власника  цих земель, з Умані у село було завезено близько 30 гончарів. Першими бубнівськими майстрами були Арехта Гончар і його син Семен. «Батьком» бубнівського гончарного мистецтва вважають Андрія Гончара (1823-1926), який юнаком втік від поміщика в Гайсин і у тамтешнього гончара Сили Жерденівського навчився робити полив’яний розписний посуд. Згодом повернувся у Бубнівку, виготовляв кераміку, розписував вироби лише трьома кольорами: чорним, білим та зеленим.

Цей унікальний вид мистецтва існує і безперервно функціонує  у соціокультурному середовищі подільського краю. Бубнівська кераміка характеризується різноманіттям виробів гончарів із красою підполив’яного візерунку і дзвінкими переливами барв, дивовижними рослинними орнаментами і жовто-коричневими, білими, блакитними і сірими кольорами. «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» – занесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

На підставі рішення Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України наказом Мінкультури  від 30.05.2018 № 465 Національний перелік елементів НКС України поповнено елементами: «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» та «Бортництво».

Елемент Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки представлений у сфері традиційного ремесла та оздоблення. Поширений у Гайсинському районі Вінницької області та представлений майстрами села Бубнівка та майстрами-керамістами зазначеної області. Популяризують даний елемент Вінницький ОЦНТ та Вінницький осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Моніторинг Бубнівка