"Увага! На даний час сайт модернізується! Просимо вибачити за незручності!"

Внесено до Обласного переліку у 2019 році елемент нематеріальної культурної спадщини “Тиманівська каша — засипана капуста”

Традиція ткацтва на території сіл Буша та Дорошівка сягає часів Трипільської доби. Підтвердженням цього є керамічні прясла до веретена часів трипільської культури, знайдені у Буші під час розкопок. Відбитки тканин на денцях керамічного посуду пізньотрипільських пам’яток, що розташовані в сусідніх селах, демонструють різні види переплетення ниток: полотняне; килимове; перебірне, комбіноване (різні техніки в одному виробі) в’язане спицями; плетене гачком Ткацьке устаткування вдосконалювалось (вертикальний верстат змінився на горизонтальний), розширювались технологічні можливості підготовки пряжі (до рослинних барвників додались анілінові).

Разом з тим, основи ткацьких практик залишились незмінними. Снування основи, навивання основи на вал верстата, заправка верстата, ткання різними техніками. Зразки тканих виробів сіл Буша та Дорошівка кінця ХІХ ст. – ХХ ст. демонструють нам основні ткацькі техніки: полотняне переплетення (полотно на сорочки, рушники, мішковина); ткання «у вічко» (підвіконниці, килими («кілими»)); ткання «на межову нитку» (килими, верети, підвіконниці, насофники, пілки); ткання настилом (підвіконниці, килими), саржеве ткання «сосонкою», «окружками» (рушники, скатерки, веретки); перебірне ткання (рушники). Часто зустрічаються доріжки, пілки, килими, виткані з поєднанням кількох технік. Носії елемента, які сьогодні працюють, володіють вище переліченими практиками. Місцеві ткалі використовують готову пряжу, але, разом з тим, мають досвід фарбування як природними, так і фабричними барвниками. Нитки зазвичай використовують вовняні, напіввовняні та акрилові. Снування основи відбувається на сучасних снувалках, подібних до традиційних. Навивання на вал, заправка верстата здійснюються кількома людьми одночасно відповідно до конструкції верстата. Жінки, які зараз практикують ткацтво, перейняли уміння від носіїв старшого віку – місцевих жительок. До навчання ткацтву також були запрошені провідні майстрині з різних областей України, які, дослідивши місцеві ткацькі традиції, вчили відтворювати старовинні зразки. В результаті, місцеві жительки опанували практики фарбування ниток, підготовки пряжі до ткання, снування основи, навивання основи на вал верстата, заправку верстата. Носії елемента володіють основними традиційними ткацькими техніками сіл Буша та Дорошівка. При бушанській загальноосвітній школі організовано гурток ткацтва, в якому переймають традиції діти з сіл Буша, Дорошівка, Слобода-Бушанська, Держанка. Перші заняття гуртка проводились з використанням дерев’яних рамок, на яких діти опановували найпростіший вид ткацтва – полотняне переплетення. Наступним етапом стали заняття дітей у Музеї ткацтва на настільних та напольних верстатах. На сьогодні в Музеї ткацтва Історико-культурного заповідника «Буша» працюють майстрині-ткалі – носії елемента НКС, в доробку яких відтворені ткані вироби за старовинними зразками сіл Буша та Дорошівка Ямпільського району Вінницької області.

Коментування закрито.

Comments are closed.

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 Internftional Licence, якщо не зазначене інше .