В селі Томашпіль з давніх-давен ввечері з 12 на 13 грудня до  християнського свята  Андрія  проводили Андріївські вечорниці. В сільській хаті збиралась в основному молодь, а головною була Господиня – старша заміжня  жінка.

Молоді люди жартували, співали,виконували традиційні українські танці. Дівчата хотіли передбачити свою долю, тому вони ворожили та гадали, використовуючи різні предмети. Проводили гадання на чоботях – від кутка до порога переставляли по одному своєму чоботу  наперед. І який торкнувся першим порогу – та дівчина перша вийде заміж. Також гадали на нареченого, кидаючи чоботи з порогу за спину. Куди чобіт впаде носком, звідти і наречений буде. Дівчата гадали, використовуючи балабушки з тіста, які кожна дівчина викладала в рядок. Тоді запускали собаку і чий балабушок вона з’їсть, то та дівчина вийде перша заміж. Також дівчата гадали на тарілках. Це, коли Господиня брала 4 тарілки і під кожну клала: обручку, зелену гілочку, шматок хліба,паперову квітку. Що під тарілкою дівчина знайде – така її й доля: квітку – ще буде дівувати, зелену гілку – до розлуки з хлопцем, обручку – швидко вийде заміж, шматок хліба – чоловік буде хазяїн.

Основним обрядовим дійством для хлопців  на Андріївських вечорницях було «кусання калити» – обрядового коржа. Калита – ритуальна страв, яку випікали напередодні, додаючи в тісто  різноманітні  смаколики: мак, родзинки, горіхи.  ЇЇ підв’язували червоною стрічкою на рогач, який тримав у руках пан Калитинський ( старший хлопець).

На підлозі в цей час клали навхрест дві коцюби чи дві сапи і  хлопці Коцюбинські танцювали, щоб не зачепити коцюбу, під пісню «Зайчик», що виконували дівчата. Потім пан Коцюбинський брав між ноги коцюбу і казав слова : «Їду,їду калиту кусати»,  а Калитинський відповідав: « А я буду сажею писати», « А я вкушу», «А я впишу» . Потім підскакував, щоб вкусити калиту, а пан Калитинський дражнився , піднімав калиту і бруднив сажею обличчя.

Ще дівчата пригощали хлопців варениками з різними начинками і (начинкою-сюрпризом), аби пожартувати.