Найулюбленішою і найкориснішою на всій Україні була і є гречана каша. Наші предки казали: «Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній – то батько рідний».

Рецепт цієї каші датується 1872 року.

Назва страви походить від прізвища Чміль, у родині яких ця страва  стала традиційною. Але здобула «народну славу» майже в усіх родинах с. Джулинки.

Чому саме  така каша ще й із картоплею?

«Раніше усі були бідні, родини великі, а їсти всі хочуть. Нас було п’ять сестер і мама з татом.   От візьми нагодуй сім’ю із семи чоловік. Наша мати, Ганна Чміль, готувала гречку з картоплею. Правда картоплі в ній було багато, а от гречки трішечки! Бо де ж  тієї крупи стільки взяти. Так і з’явилась «Чміль-каша» трішки картоплі, трішки гречки! Перед приготуванням страви мати обов’язково спочатку молилась Богу та три рази хрестилась, так я і роблю до цього часу…», – записано зі слів Ольги Филимонівни Остапенко (дівоче прізвище Чміль).  Гречана каша  була повсякденною обідньою стравою, другою після борщу. Готували її  на сніданок і на вечерю. Чміль-каша стала популярною і в наш час, так як ціни на гречку зросли стрімко вгору. Ця страва стала традиційною у багатьох родинах. Її залюбки готують господині нашої громади. Також вона  є постійною учасницею народних гулянь, які проходять у Джулинській громаді.

Рецепт цієї страви передається від покоління до покоління.

Обов’язково  перед приготуванням страви господиня має прочитати молитву та тричі перехреститись.