Наказ Про внесення елементів нематеріальної культурної спадщини до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини від 15 чеврня 2022 року

https://vincult.gov.ua/wp-content/uploads/2022/06/наказ-нкс.pdf

Наказ Про внесення елементів нематеріальної культурної спадщини до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

Обряд весілля-сягає своїм корінням у глибину століть. Одним із таких елементів в с.Глибочок, Тростянецької територіальної громади зберігся обряд весілля другого дня «Водіння курки». Даний обряд  полягав в тому, що Другого дня весілля, весільні від молодої йдуть провідати молоду, яка з вечора пішла ночувати до молодого, або як ще кажуть, несуть снідати. Старша сваха молодої бере зозулясту курку, чіпляє їй на голову та на лапки квіточки з червоного паперу або полотна.   Старости несуть в руках довгі ліщинові прути з прикріпленими до них червоними нитками та червоними паперовими квітками. Весільні від молодої  в руках несуть : в глечику молоко, сир, яйця, заквітчаний червоною стрічкою карафку(графін) з горілкою, ковбасу, цукерки, корзину заквітчану вишитим рушником з випічкою. По дорозі співають.

Страву «Картопляна риба» в Бабчинцях готували дуже здавна, адже страва дуже смачна і поживна. Особливою популярністю страва користувалася під час посту, тому що за смаковими якостями була схожа на страву «стужена риба», але, на відміну від неї – готувалася із пісних продуктів.

В основі страви – картопля, цибуля, часник. Страва гостра, завдяки перцю, та великій кількості перетертого в макітрі часнику і цибулі

.

Обряд Весняного Квітчатого Миколи щорічно  проводиться навесні 22 травня. Наші предки  й нинішнє покоління до цього свята не сіяли гречки і не стригли овечки, бо ще можуть бути морози і все може поморозити. На кожній вулиці збирається  громада і йдуть до статешного чоловіка, в якого  вівці гарні ведуться  та гречка гарна родить, обирають його за Миколу, заквітчують його, і починаючи з крайньої хати,  він сіє гречку і стриже овечку. Коли він стриже овечку – примовляють : «Святий Миколайочку, пострижи нам ярочку

Ярочку, яриночку, цю Божу твариночку,

Й барана рогатого для роду багатого,

А вовну розправ, помни – дівчатам на килими,

На вовну теплом дмухни, нам на теплі кожухи.»

Одна із  цінностей культури у с. Дашківці є техніка вишивки “крутяна сорочка”.

У техніці вишивки «Крутяна сорочка» використовується тамбурний шов.

Першим етапом для вишивання даного візерунку є перенесення рапорту на кальку або пергамент (прозорий папір). Перенесення малюнку здійснюється методом копіювання за допомогою копірки. На тверду поверхню викладаємо тканину на яку планується перенесення малюнку. Поверх тканини кладемо копірку, на неї кальку з раніше намальованим візерунком та все це фіксуємо шпильками, олівцем або ручкою обводимо по контуру весь малюнок. Рапорт дублюється бажаною кількістю разів.

Техніка вишивки «Крутяна сорочка» вишивається  тамбурним швом у дві нитки. В даному випадку використовувалися бавовняні нитки.

Найулюбленішою і найкориснішою на всій Україні була і є гречана каша. Наші предки казали: «Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній – то батько рідний».

Рецепт цієї каші датується 1872 року.

Назва страви походить від прізвища Чміль, у родині яких ця страва  стала традиційною. Але здобула «народну славу» майже в усіх родинах с. Джулинки.

В селі Томашпіль з давніх-давен ввечері з 12 на 13 грудня до  християнського свята  Андрія  проводили Андріївські вечорниці. В сільській хаті збиралась в основному молодь, а головною була Господиня – старша заміжня  жінка.

Молоді люди жартували, співали,виконували традиційні українські танці. Дівчата хотіли передбачити свою долю, тому вони ворожили та гадали, використовуючи різні предмети. Проводили гадання на чоботях – від кутка до порога переставляли по одному своєму чоботу  наперед. І який торкнувся першим порогу – та дівчина перша вийде заміж. Також гадали на нареченого, кидаючи чоботи з порогу за спину. Куди чобіт впаде носком, звідти і наречений буде. Дівчата гадали, використовуючи балабушки з тіста, які кожна дівчина викладала в рядок. Тоді запускали собаку і чий балабушок вона з’їсть, то та дівчина вийде перша заміж. Також дівчата гадали на тарілках. Це, коли Господиня брала 4 тарілки і під кожну клала: обручку, зелену гілочку, шматок хліба,паперову квітку. Що під тарілкою дівчина знайде – така її й доля: квітку – ще буде дівувати, зелену гілку – до розлуки з хлопцем, обручку – швидко вийде заміж, шматок хліба – чоловік буде хазяїн.

Внесено до Обласного переліку у 2019 році елемент нематеріальної культурної спадщини “Тиманівська каша — засипана капуста”

Традиція ткацтва на території сіл Буша та Дорошівка сягає часів Трипільської доби. Підтвердженням цього є керамічні прясла до веретена часів трипільської культури, знайдені у Буші під час розкопок. Відбитки тканин на денцях керамічного посуду пізньотрипільських пам’яток, що розташовані в сусідніх селах, демонструють різні види переплетення ниток: полотняне; килимове; перебірне, комбіноване (різні техніки в одному виробі) в’язане спицями; плетене гачком Ткацьке устаткування вдосконалювалось (вертикальний верстат змінився на горизонтальний), розширювались технологічні можливості підготовки пряжі (до рослинних барвників додались анілінові).